Генеалогічне дослідження сім'ї на Тернопільщині дозволяє відновити історію роду на підставі архівних документів: встановити предків, підтвердити родинні зв'язки між поколіннями, визначити місця проживання сім'ї та відновити окремі факти біографії родичів. Робота може включати в себе метричні книги різних конфесій, австрійські кадастрові документи, переписи населення, актові записи РАГС, військові, судові та інші архівні джерела.

Тернопільщина - регіон з неоднорідною історією: більша частина області історично належала Галичині та майже півтора століття входила до складу Австрії, а потім Австро-Угорщини, тоді як східні райони (околиці Кременця) історично належали до Волині. На окрему увагу заслуговує короткий епізод 1809–1815 років, коли Тарнопільський округ входив до складу Російської імперії, перш ніж за рішенням Віденського конгресу було повернуто Австрії. Така різноманітність державної власності означає, що документи про одну сім'ю можуть зберігатися в архівах різних країн.

Основна складність дослідження пов’язана зі зміною державної приналежності регіону і, відповідно, мови діловодства — латинь, німецька, польська, церковнослов’янська, українська. Один і той самий населений пункт міг мати кілька історичних назв, а східна частина області (околиці Кременця) потребує окремого врахування, оскільки простагалася до Волині, а не до Галичини.

✓ Грекокатолицькі сім'ї. Метричні книги приходу фіксують хрещення, шлюби та смерті, дозволяючи встановити склад сім'ї та спорідненість. Записи про шлюби є особливо цінними для переходу до попереднього покоління.

✓ Римо-католицькі сім'ї. Важливо визначити парафію, яка обслуговувала населений пункт, оскільки не кожне село мало власний костел. За походження одного з подружжя з іншого регіону пошук може продовжитися в архівах сучасної Польщі.

✓ Єврейські сім'ї. Використовуються метричні записи єврейських громад та адміністративні документи. Невеликі міста регіону (Бучач, Збараж, Чортків, Кременець) були відомими єврейськими містечками, але значну частину довоєнних документів втрачено або переміщено, тому пошук часто вимагає звернення до кількох архівів, включаючи зарубіжні.

Робота будується на послідовному документальному підтвердженні зв'язків, а чи не збігу прізвища. Спочатку аналізується вся наявна інформація — сімейні документи, фотографії, листи — і визначається остання достовірно відома точка дослідження.

Для ідентифікації особи зіставляються: імена батьків та чоловіка, вік, місце проживання та парафія, соціальне становище, імена дітей та інші родичі, згадані у документах. Тільки після підтвердження особи документ стає підставою для переходу до попереднього покоління.

Ця послідовність рідко буває лінійною: вік та імена в різних документах можуть відрізнятися, сім'я змінювати місце проживання, а нова знахідка вказувати на іншу парафію, регіон або навіть державу. Якщо зв'язок не вдається підтвердити документально, він не замінюється припущенням - натомість фіксуються альтернативні версії.